Промова Народного депутата України Артеменко Андрія  Вікторовича «Стабільність України у 2016 році», (Коледж Манора, Філадельфія).

- У рубриці: Новини
89370
0

Бажаєте прочитати на іншій мові? English, Russian

Пане Президенте, панове Конгресмени, пане Посол, запрошенні учасники та всі присутні!

Для мене велика честь бути присутнім сьогодні у цьому залі та представляти український народ, український парламент перед настільки високим збором. Я хочу використати дану нагоду для того, щоб висловити глибоку подяку США , Президентові Обамі, американському Конгресу і присутнім тут конгресменам, українській діаспорі, а також звичайним американцям, які у настільки відповідальний та драматичний момент сучасної історії підтримували, підтримують, і я впевнений, що й будуть підтримувати боротьбу українського народу за незалежність та щасливе майбутнє у світі співпраці з усім цивілізованим світом.

Я довго міркував над тим, про що мені сьогодні говорити, і прийняв рішення розповісти Вам свою історію: як я потрапив на Майдан, свідком яких драматичних подій мені довелося стати, в яких подіях я приймав участь і найголовніше – моє бачення подальших подій не лише в Україні, а й у всьому світі. Отже, фактично, події на Майдані взимку, 2013-2014 років, запустили глобальні процеси тектонічних змін, що суттєво відобразилися на всьому сучасному світі. Так само як події вересня 2001 року тут в США, так і всі події, що відбулися і відбуваються в Україні, безпосередньо впливають на наше з вами життя, а також на наше майбутнє та майбутнє наших дітей. Мимоволі, ми всі є свідками історичних процесів, які у майбутньому будуть називати епохою виникнення нового мирового порядку, а також формуванням нових геополітичних союзів. Бачить Бог, я не хочу вживати слів третя світова війна, однак, все те, що я зараз бачу в Україні – це реальна війна, впродовж якої вже загинуло більше 10 тисяч людей і кожного дня гине все більше, і більше людей. Я хочу навести один звичайний приклад: коли у листопаді, 2015 року у Парижі через теракти загинуло понад 100 осіб, увесь світ, як єдине ціле підтримував державу Франція. Я Вам хочу сказати, що в Україні були дні, коли гинуло в десятки разів більше людей і ніхто про це не згадав! Жоден СМІ, навіть регіонального рівня, не говорячи вже про FOX або CNN…Усі ці смерті перетворилися у суху статистику. Тому зараз я прошу піднятися всіх присутніх, щоб вшанувати пам’ять усіх загиблих у цій невизнаній війні хвилиною мовчання.

Моя задача – запевнити Вас у тому, що сьогодні саме в Україні проходить реальний фронт між двома світами: між світом свободи, демократії, поваги, рівноправності, відсутності расової та релігійної дискримінації, вільним розвитком підприємницької діяльності, вільним волевиявленням під час голосування та віросповіданням та світом де правлять тоталітаризм, нерівність, брехня, фальшива пропаганда, насильство, утиски та гоніння.

Я навмисне не називаю державу та прізвище її лідера. Всьому світові відомо, що це за держава та хто її лідер. І це є моєю особистою трагедією та трагедією моєї сім’ї, що мої батьки, мої дідусь з бабусею та усі мої родичі до 10 коління є вихідцями з Росії. Прийнявши участь в українській революції, будучи одним з лідерів реального Майдану, руху звичайного народу, який не шукав сепаратного миру з президентом Януковичем та не виголошував полум’яної речі зі сцени площі Незалежності, я один з перших організував фізичний опір банді Януковича на Майдані, один з перших почав створювати добровольчі батальйони. У результаті цих дій я став антигероєм російських  СМІ і завдяки фальшивим та помилковим репортажам по центральним ТВ каналам Росії я втратив усі зв’язки зі своїми родичами, які піддавшись російській пропаганді, стали називати мене фашистом та бандеровцем. У результаті всі вони обірвали спілкування зі мною. Ви можете уявити собі, розмір моєї особистої трагедії та жах моїх батьків, коли всі родичи з Росії обірвали з нами зв’язок ? Адже, з народження я руський, моя рідна мова – російська, українську я вивчив не так давно, однак, я пишаюсь тим, що зараз в моїй державі сформувалися мільйон російськомовних українських патріотів, для яких Україна стала справжньою Батьківщиною. І не має значення на якій мові ти розмовляєш та в якого Бога ті віриш, якщо ти щиро служиш Україні – ти і є справжній громадянин та патріот України.

Як ми знаємо, сьогоднішній світ жорстокий та несправедливий. Хіба могли би ми собі уявити, що чотири держави, що підписали у грудні 1994 року Будапештський меморандум про гарантії безпеки, суверенітету та територіальної цілісності України, через приєднання України до договору про нерозповсюдження ядерної зброї, можуть порушити основні його засади. Хіба могли би ми уявити, що держава, яка була ініціатором його підписання, у 2014 році не лише анексує частину нашої території Кримського півострову та введе на територію Східної України свої регулярні війська, а буде фінансувати їх, а також всіляко підтримувати сепаратистів. При тому, Росія брудно, цинічно та брехливо заявила, що Будапештський меморандум вона не порушувала, про що ще раз свідчить заява міністра МІД Росії Лаврова декілька днів назад. Так, дійсно, Росія не погрожувала Україні ядерною зброєю, відповідно до шостого пункту меморандуму, однак усі попередні п’ять пунктів були банально порушені Росією.

Отже, що робити у сьогоднішній ситуації? Як знайти вихід з кризи, що склалася ? Мій рецепт простий і складається з трьох звичайних кроків, і в цьому я, як політик, є союзником нашого Президента, хоча у питаннях внутрішньої політики ми не часто знаходимо спільну думку:

  1. Політичне врегулювання шляхом прямих переговорів з Росією, не у норманському, а у женевському форматі, за участі Великобританії та США та обов’язково з використанням основних засад Будапештського меморандуму;
  2. Зміцнення армії та боєздатності України. Я вдячний Президентові і Конгресу США за ту військову підтримку, яку вони надають та за збільшення у бюджеті США 2016р. до 316 млн. доларів, за ті економічні санкції, які накладені на Росію у 2014-2015 роках, за ігнорування норм міжнародного права стосовно українського питання.
  3. Незворотні економічні реформи, які дозволять розвивати економіку держави, але не за рахунок нових фінансових займів в МВФ, світового банку та інших фінансових інститутів, а насамперед використання своїх внутрішніх ресурсів, шляхом оптимізації, модернізації та диверсифікації економіки, формування привабливого для зовнішніх інвесторів, а не кредиторів, інвестиційного клімату, а також глибока реформа силових структур, Генеральної прокуратури, судів, над чим ми зараз сумісно працюємо в українському парламенті.

У такому разі, я глибоко впевнений, що у найближчому часі ми не тільки завершимо війну, а й запобіжимо третю світову війну, повернемо окуповані території Донбасу та анексований Крим та збудуємо, у самій територіально великій державі Європи, розквітаючу, незалежну та сучасну державу Україну! Слава Україні!

 

 

Facebook коментарі

Залишити відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *