Єврореалізм.

- У рубриці: Публікації
19872
0
@SRF

Бажаєте прочитати на іншій мові? English, Russian

Дивлюся на те, що відбувається в нашому житті і мені прийшла в голову досить несподівана і навіть крамольна думка: а чи не помилилися ми в цілеположенні, поставивши собі первинне завдання стати членом Євросоюзу? По-перше, нас туди ніхто з ЄС не запрошував і навіть не обіцяв це зробити в осяжному майбутньому. Я як зам голови комітету з євроінтеграції знаю це не з  чуток. Безвізовий режим, асоціація і всі останні мантри нашої влади нічого спільного з повноцінним членством не мають.

У других, ну кому з успішних країн, що довели свою спроможність та відданість внутрішньому реформуванню приходило в голову ставити собі за сакральну мету куди – небудь вступати, тим паче в якесь наддержавне утворення. Гонконгу в сусідній Китай, Сінгапуру в об’єднану Малайзію чи Південній Кореї в єдину острівну Японію? Хоча в цих країн багато спільного, як в політичному так і в культурологічному і нарешті в економічному плані. Навпаки, процеси світової  децентралізації відбуваються по всьому світу.

Та на кінець в третіх, після вчорашньої заяви Прем’єр-міністра Великої Британії Кемерона про не вступ до ЄС найближчим часом та про особливий статус відносин я роблю висновки, що доки ми пройдемо наш шлях «вступу», то нам вже не буде куди вступати. ЄС розпадається на очах під вантажем тектонічних процесів, свідками яких ми всі разом з Вами є та початок який ми поклали з Вами саме тут, в Україні, в Києві, на Майдані. Самий час зосередитися на собі і з глибокою вдячністю Європі за підтримку у важку хвилину для нашої країни реформувати Україну, як єдину, унітарну та самостійну східноєвропейську державу.

Загалом, ласкаво просимо в групу єврореалісти.

Слава Україні!!!

Facebook коментарі

Залишити відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *